Микола Григорович Кравченко – чудова людина, яка винайшла Фітор. 

Народився Микола Григорович у 1935 році в сім’ї простих харківських робітників. Війна застала його дуже малим хлопчиком. Батько пішов на фронт, а мати з трьома маленькими синами залишилася на окупованій території Харківської області. Жили вони тоді у селищі Есхар. Туристи та любителі бардівської пісні добре знають це селище під Харковом. Воно знаходиться в оточенні річок, лук і стародавніх дубових лісів.

З початку війни маленький Коля став головним добувачем їжі для сім’ї. Він йшов у ліс, до річки, щоб збирати гриби, яйця птахів, річкові мідії. Його мама, Олександра, дуже добре зналася на лікувальних властивостях трав. Саме вона присвятила свого сина в таємниці траволікування. Виявилося, що у лісі можна збирати не лише лікувальні трави, а й їстівні. Потім Микола Григорович часто казав, що у лісі завжди можна знайти і їжу, і тепло та дах над головою. Ось так родина Кравченків пережила негаразди війни та голоду, який настав одразу у післявоєнний час.

 Після війни Микола закінчив сільську школу і пішов служити до армії, до морського флоту. Тоді служили довго – 4 роки. Відмінна фізична підготовка, швидкий та допитливий розум зробили Миколу першокласним бійцем. Йому пропонували залишитися в армії, служити у спецназі, але Микола не погодився. І невдовзі, після повернення з армії, він вступив до Харківського університету ім. Каразіна на фізичний факультет, який закінчив із відзнакою. Після цього Микола Григорович зайнявся науковими пошуками. 

Паралельно він займався альпінізмом. У своїх походах на Памір (Гімалаї) він познайомився з мумійо. З кожного походу він привозив рюкзак цих легких дивовижних камінців. У своїй науковій лабораторії Микола Григорович вивчав унікальні властивості цих природних ліків. Саме тоді він замислився – чим можна замінити мумійо в наших українських умовах.

Зростаючи в лісі, серед вікових дубів, і знаючи дивовижні властивості рослин нашого краю, він знайшов сировину, подібну до муміє – це наш харківський дуб. Для виділення всіх корисних речовин із сировини дуба Микола Григорович розробив спеціальне обладнання, аналогів якому не було. Отак у науковій лабораторії з’явився Фітор. Микола Григорович був людиною з широкою та щедрою душею. Романтик та практик одночасно. Будь-яка людина, яка потребувала допомоги, могла прийти до нього і ніхто не залишався непочутим.

Головна ідея Миколи Григоровича – допомогти всім, хто потребує натуральних, рослинних засобів лікування. Він проніс цю ідею через все своє життя. І зараз справу Миколи Григоровича продовжує його дочка – Кукіна (Кравченко) Валерія Миколаївна.